(Не)цензурна Тимошенко

08 июля 2008, 14:26 - Александр МИХЕЛЬСОН

«Інтерв’ю Тимошенко, яке вона дала телеканалу «Інтер»... було грубо викривлено, відповіді на запитання вирвано з контексту і немотивовано та безпідставно скорочено, суть самого інтерв’ю керівника українського уряду знівельовано». Таке повідомлення поширила прес-служба українського уряду в понеділок, 7 липня, з приводу програми «Подробиці тижня», що вийшла в ефір напередодні, 6 липня, із інтерв’ю прем’єра, записаним ще більш напередодні, 5-го.

«Телеканал «Інтер» вважає звинувачення Кабінету міністрів України... безпідставними, і розглядає їх як безпрецедентний випадок тиску на засоби масової інформації <...> «Інтер» вважає заяву Тимошенко початком введення цензури з боку уряду», - ввечері того ж понеділка відповіла прес-служба телеканалу. Натякнувши, що очікує на реакцію Президента та політичної опозиції.

Тут, за законами жанру, просилася б фраза на кшталт «тональність обох заяв у людей обізнаних може викликати хіба що посмішку». Утім, які там посмішки – гомеричний регіт...

Так, «людям обізнаним» зрозуміло, що телевізійники з такими епітетами, як «безпрецедентний», добряче передали куті меду. Щодо введення цензури і взагалі коментувати нічого – цензура вводиться не так, і, даруйте на слові, не туди. І чи можна взагалі заяву прес-служби, хай навіть урядової, вважати втручанням в роботу ЗМІ?

Зі свого боку, Юлія Тимошенко, образившись на «Інтер», так і зовсім наступила на граблі на рівному місці. Навіть на кілька граблів. Це ж бо треба вміти – спочатку в самому інтерв’ю пожалітись, що «а от Віктору Януковичу ви таких питань не ставили», а потім звинуватити в усьому сумнозвісного олігарха, який, мовляв, мститься урядові через підконтрольний канал за боротьбу із сумнозвісним «РосУкрЕнерго»...

Як глава уряду в разі чого буде доводити, що «Інтер» і справді належить Фірташу – це цікаве питання.

Але значно цікавіше інше: то чи була фальсифікація інтерв’ю?

Адже «грубе викривлення» та «виривання відповідей з контексту» - це зовсім не те, що, наприклад, неприємні для інтерв’юйованого запитання. Якщо той чи інший канал, скажімо, політика Ю. питає винятково про «агонію» та старанно ловить його на суперечливих цитатах, і в той же час створює режим максимального піар-комфорту політику Я. (або Б.), то це – питання професійної етики.

Але цензурування відповідей – уже дещо інша справа...

Між тим, ми так і не дізнаємось, чи справді відповіді Тимошенко на поставлені їй 5 липня запитання (зокрема, перші дві) були «обрізані» під час монтажу. Нам залишається лише здогадуватись, переглядаючи запис інтерв’ю (посилання див. нижче). Фактом лишається лише одне: саме цих звинувачень «Інтер» у своїй відповіді зовсім не торкається...

І що ж далі? А нічого. Тимошенко чи якось та домовиться з тим же «Інтером» про певну сатисфакцію, зокрема, ефірним часом (така практика надзвичайно поширена на всіх рівнях «співпраці» наших політиків та ЗМІ), чи, що більш імовірно, не домовиться. В нашому житті від цього нічого не зміниться.

Натомість політично стурбовані громадяни у масі своїй із задоволенням продовжать обговорювати яскраву обгортку з пустих словес. Непідробний гнів одних на «продажних журналістів» плюс така ж щира радість інших за те, що «Юлю посадили в калюжу» - ідеальний коктейль для всіх тих, хто «обирає серцем». Кого б вони не обирали.

Тим же, хто ще переймається всілякими абстракціями на кшталт свободи слова та усвідомленого вибору, лишається хіба що зловтішатись. Адже, успішно поховавши всі несміливі ініціативи журналістської громадськості початку 2005-го року (одне Громадське телебачення чого варте), саме політики із захватом кинулись у стару річку, влаштувавши в інформаційному просторі справжню вакханалію «джинси».

Про те, що за законами ринку це призведе до появи пропагандистських мега-машин у новій формі «медіа-холдингів» - а значить, і до повернення цензури – їх попереджали сто разів. На перевиборах мера Києва це вже довела і сама реальність. Але політикам, очевидно, все це продовжує подобатись.

Тож нехай і не ображаються, правильно?

Випуск «Подробиць тижня» з інтерв’ю Тимошенко від 06.07.2008