Ялинкоцид від Черновецького

Написать комментарий 1
Версия для печати 

Напередодні католицького різдва в Києві ставлять новорічну ялинку. Якщо в Європі та в ряді українських міст це величезне дерево складають із штучних ялинок, то в столиці – лише з живих. Чому? Відповідь проста: не знайшли штучну ялинку підходящої якості.

Хоча завжди виникає питання: хто, власне, бачить ці 300 ялинок під кілометрами неонових гірлянд і сотнями іграшок?

А ніхто, крім, певно, нашої шановної мерії. Зрештою, хай би хоч металеві прути повстромляли у високий «стовбур» конструкції, яка носить назву «Головна ялинка України» - ніхто б цього й не помітив. Але тут от яка справа. Орієнтовна сума, на вирубку, доставку дерев, монтаж конструкції тощо, - 0,5 млн. грн.

Це офіційна цифра. Звісно, виділять грошей більше, бо можливі неочікувані витрати.

Якби влада виходила з точки зору економічної доцільності, то, звичайно прибрала б штучну ялину, яку, за бажання, можна знайти будь-якого розміру і дизайну. Вартість 25-метрової штучної ялинки – 0,1 млн. грн. На різного роду прикраси та монтаж піде ще десь удвічі більше грошей, ніж коштує дерево. При цьому служитиме воно при нормальній експлуатації 5 років. Не треба бути кандидатом фіз.-мат. наук, щоб підрахувати, що за цей термін встановлення п’яти «живих» гігантських дерев обійдеться у 2,5 млн. грн.

На щастя, 4 грудня Київрада, з подачі Дружини охорони природи «Зелене майбутнє», таки вирішила використовувати на Новий рік не живі дерева, а штучні - на основі існуючого каркасу. Але, щоб ви не сумнівались, не з поточного року, а лише з наступного. Бо ж відповідні кошти вже виділено!

Що ж, чи буде втілено гарну ідею в життя нехай уже наступного року – побачимо. Непогано було б, яуби це виявилось лише початком, так би мовити, загальнонаціонального ялинкового «переозброєння». Адже насправді тут – цілий комплекс проблем.

Так, щороку на новорічні свята в Україні вирубують стільки молодих саджанців сосни та ялини, що ними можна засадити десь 167 га лісу. 1 га ялинового лісу забезпечує річну потребу людини в кисні, плюс виконує чисто екологічні функції, такі захист від ерозії ґрунтів, укріплення схилів і т.п. Кожного року вирубують вдвічі більше деревини, ніж висаджують. При цьому нові саджанці зможуть виконувати ті ж самі функції, які виконували вирубані, лише через кілька років (особливо при лісозаготівлі, коли під пилку йдуть дерева, які ростуть десятки років). Звідси і ерозія ґрунтів, і зсуви, і повені. На ліквідацію наслідків цих явищ ідуть мільйони гривень. От вам і раціональне природокористування.

Ну, і ще одне питання – куди подіти мільйони зрубаних ялинок після того, як вони відбудуть свою новорічну місію? На ділі вони опиняються на звалищі, після чого або гниють разом з іншим сміттям, або їх прямо на місці палять.

Тим часом у Західній Європі та деяких російських містах обладнані пункти прийому новорічних ялинок. Це щось на зразок приймання склотари та вторсировини. Дерева подрібнюють на паливні брикети, а потім палять у котельнях. Приміром, завдяки цьому 13% населення Швеції отримує тепло й гарячу воду. Також використовувати глицеву сировину можуть меблеві фабрики, підприємства з переробки тари, деревопереробні комбінати.

А продавці з ялинкових базарів міста Росток (Німеччина) уже понад 20 років приносять нерозпродані ялинки в міський зоопарк. Ялинкову глицю із задоволенням поїдають тварини.

У нас же чиновники не можуть навіть додуматися до того, щоб, принаймні, організовано вивозити «відпрацьовані» дерева у визначені місця. Комунальщики вже зараз із шоком уявляють, що трохи більше ніж через місяць біля сміттєвих контейнерів утворються гори ялинок. Куди їх подіти, мерія не каже, не говорячи вже про виділення коштів на ці потреби. Тож на початку нового року ми почуємо трохи підзабутий осінній аромат горілих решток деревини.