Россия спасает Лужкова или зарится на Крым? МНЕНИЯ ЭКСПЕРТОВ

13 мая 2008, 13:50 - Александр МИХЕЛЬСОН, Ольга ШИШКО

На майские праздники представители российской власти опять напомнили о себе в Украине. В этот раз в центре скандала оказался мэр Москвы Юрий Лужков. 11 мая в Севастополе Лужков, который приехал на торжества в честь 225-летия Черноморского флота РФ, приветствуя моряков, заявил, что Россия будет решать вопрос государственной принадлежности Севастополя в интересах своего «государственного права».

Кстати, накануне украинская Служба безопасности еще в аэропорту вручила чиновнику предупреждение о недопущении противоправных действий, которые могут быть расценены как нарушение законодательства Украины. Впрочем, мэр Москвы не учел эту просьбу украинской стороны. «Этот вопрос остался нерешенным, и мы его будем решать. Мы его будем решать в пользу тех государственных позиций и того государственного права, которое имеет Россия по отношению к своей военно-морской базе – Севастополю. Я официально обращусь к руководству нашего государства, официально обращусь к Государственной думе и в Совет федерации, чтобы опять затронуть вопрос о Севастополе», - пообещал Лужков.

Таким образом, руки у СБУ были развязаны, и мэр Москвы был объявлен персоной нон-грата в Украине.

Реакция российской стороны была достаточно прогнозируемой: МИД России вступилось за мэра Белокаменной. «В Москве с удивлением восприняли решение украинской власти о запрещении Лужкову на въезд в Украину», - идет речь в комментарии Департамента информации и прессы МИД России. Шаг украинской стороны россияне назвали «недружелюбным».

По мнению ведомства, «мэру Москвы неоправданно инкриминируется какое-то посягательство на территориальную целостность Украины». «Лужков выразил лишь мнение, которое, кстати, совпадает с точкой зрения большинства россиян, которые болезненно восприняли распад СССР, что, как представляется, никоим образом не является покушением на суверенитет Украины», - отмечается в документе.

Итак, поинтересовался у известных экспертов, как можно расценивать заявления МИД России в поддержку Лужкова, и можно ли считать действия российской стороны посягательством на территориальную целостность Украины.

Валерий Чалый, директор международных программ Украинского Центра экономических и политических исследований им. Разумкова:

Звичайно, поки все обмежується заявами, які, попри певну інформаційну закритість, тим не менше, прориваються зсередини самої Росії. Ці заяви МЗС Росії свідчать про те, що міжнародні гарантії, які колись давали Україні, насправді мало чого варті. З боку Росії вони залишилися на папері. Формули, записані в Будапештському меморандумі, по суті, не дозволяють сьогодні його використати як інструмент вирішення цього питання. В аналогічній ситуації ще 15 років тому, коли було питання по Севастополю, Україна прямо звернулася до Ради Безпеки ООН, і було відповідне рішення, яке поставило крапку на цьому.

А сьогодні, мабуть, треба говорити не про якісь зовнішні гарантії, а про спроможність захистити свої інтереси. І якщо говорити про безпеку, то відповідь в даному випадку абсолютно зрозуміла: вступ до системи колективної безпеки, яка існує в Європі. Ми ідемо європейським шляхом, а єдина така система в Європі, яка сьогодні існує – це НАТО. Отже, нам потрібно вступати до НАТО. Тому треба залишати ілюзії, і прагматично сприймати ситуацію, яка може скластися в найближче століття.

Те, що не чутно різких голосів з боку країн Європейського союзу та з боку Сполучених Штатів, це не значить, що вони не відслідковують ситуацію. Коли в Грузії, скажімо, ситуація загострилася, то негайною була реакція представників цих країн. Стосовно України питання, насправді, ще не таке, щоб говорити про якісь заяви з боку інших країн. Україна поки що сама спроможна відстоювати свої інтереси.

Крім того, у нас є достатньо двосторонніх механізмів з тією самою Росією для того, щоб сьогодні з’ясувати, наскільки ця позиція відповідає баченню нового президента Росії, нового прем’єр-міністра. У мене немає ілюзій з цього приводу, але, тим не менше, треба провести такі зустрічі на рівнів президентів і прем’єрів.

Дискусії щодо територіальної приналежності Севастополя з юридичної точки зору абсолютно безглузді. Севастополь – це українське місто, і це давно визнано всіма. Будь-які спроби зазіхання на територіальну цілісність і суверенітет України будуть дуже чітко відслідковуватися і жорстко припинятися з боку єдиної структури, яка має імперативний вплив на рішення країн, що входять в ООН – це Рада Безпеки ООН.

Анатолий Гриценко, Председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам национальной безопасности и обороны, экс-министр обороны:

За будь-яких умов «собаки гавкають, а караван має йти». Іти вперед, до нормальних європейських стандартів. Ці заяви російської сторони прогнозовані заздалегідь, на превеликий жаль. Мене більше турбує те, що коли Лужков робив ці заяви, значна частина українців, які стояли на площі, аплодували.

Не можна говорити, що РФ офіційно претендує на територію України. Вони, з одного боку, намагаються «зберегти обличчя», захищаючи мера своєї столиці. Але, з іншого боку, вони демонструють можливий вплив на ситуацію в Україні, якщо вона буде робити такі політичні кроки, які не подобаються Росії. Я б і не применшував, і не перебільшував цю заяву. Росія веде великі геополітичні ігри.

Станислав Белковский, директор Института национальной стратегии:

Официальная линия Кремля ни в коей мере не сводится к представлению Лужкова. Это может быть неуклюжая попытка «отмазать» Лужкова, показать, что он не совершил ничего незаконного с точки зрения международного права и двусторонних отношений, а просто продемонстрировал точку зрения русского народа на происходящее.

Я прекрасно понимаю, что с точки зрения сторонников Украины в НАТО такие высказывания просто великолепны. Поэтому я понимаю, что очень приятно было подать это заявление как предъявление территориальных претензий. Однако это де-факто не так. То есть никаких территориальных претензий Россия Украине не предъявляет, и предъявлять не будет. Есть просто эмоциональная перебранка. А Лужков уже 10 лет повторяет одно и то же.

Если смотреть на вещи реально, то никакой угрозы нет. Но если пытаться использовать заявления Лужкова в пропагандистском ключе, то остановить это невозможно.

P.S. Кстати, решив не останавливаться на достигнутом, СБУ в письменном виде предупредила депутата российской Госдумы Константина Затулина, чтобы, мол, не позволял себе резких заявлений в сторону Украины. Интересно, что эта фигура тоже давно не дает спокойно спать отечественной СБУ. Этому политику уже запрещали въезжать в нашу страну – еще 3 июня 2006 года. Тогда Затулин даже собирался возместить нанесенный ему моральный ущерб в Европейском суде по правам человека. Правда, уже в следующем году депутат снова получил разрешение пересекать российско-украинскую границу.